КОМПАРАТИВНИЙ УРОК В 10 КЛАСІ  «ВІЧНІ ПОШУКИ ЩАСТЯ» ЗА ТВОРАМИ «ЛІСОВА ПІСНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА «СИНІЙ ПТАХ» МОРІСА МЕТЕРЛІНКА

ТЕМА:    «Лісова пісня» та «Синій птах» - ліричні феєрії  про вищі цінності людського буття

МЕТА:  знаходячи спільне і відмінне, розкрити філософський  зміст творів, удосконалювати навички аналізу  драматичного твору; допомогти учням зрозуміти символіку картин світу в п’єсах, довести, що істина нескінченна; виховувати розуміння того, що щастя може бути поруч, лише треба його побачити і відчути; сприяти вихованню моральних чеснот

ОБЛАДНАННЯ:    Портрети М.Метерлінка  і Лесі Українки

                                 Тексти творів

                                  Мультимедійний комплекс

                                 Ілюстрації до  творів

                                 Робоча картка уроку

                                 Музичний супровід

                                 Листівка «Синій птах» зі словами М.Метерлінка «Сьогодні відсутність щастя  складає одну з хвороб людства…»

«Бути щасливим – значить подолати неспокійне чекання щастя»

«…людство створено для того, щоб бути  щасливим, подібно до того, як  окрема людина створена для того, щоб бути здоровою».  

ТИП УРОКУ:    компаративний, формування знань, умінь, навичок з використанням інтерактивних методів

Урок ведуть вчитель української мови і літератури (УЛ) та вчитель світової літератури (СЛ)

                                                        Потрібно вірити в можливість щастя,

                                                        аби бути щасливим

                                                                                            Л.Толстой

                                        ХІД УРОКУ

1. Вступне слово вчителя   

УЛ:       Доброго дня!  Сьогодні ми з вами припадемо до джерел української і бельгійської літератури , що називаються «Лісова пісня» і «Синій птах». Ці твори напоять вас добром і  моральною силою, вірою в людину, допоможуть зрозуміти просту істину – щастя людини в її руках.

СЛ:       Готуючись до цього уроку, ви отримали випереджальні завдання. І сьогодні ми працюємо за проектом, що містить у собі шість «П».

1.     Проблема.   У нашому випадку – це пошуки щастя у п’єсах-феєріях Лесі Українки  «Лісова пісня»  і Моріса  Метерлінка.

2.     Пошук інформації. Пошуками інформації займалися всі учні, яких розділено на 6 груп, по 3 – на кожний твір.

3.     Планування. Для кожної з груп було складено план дослідження.

4.     Продукт. Це – відповіді, які ви почуєте на уроці.

5.     Презентація. Це – захист наших досліджень.

6.     Портфоліо.  Це – папка, в якій будуть зібрані всі матеріали та фото з уроку.

Під час відповідей ви  можете  користуватися робочою карткою уроку,

а свої висновки занотуєте в друкований зошит.

І.   ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ  

УЛ:    Категорія щастя як моральна цінність, мабуть , теж вічна тема. Адже завжди стояло це питання перед  людством.  Метерлінк  був певен того, що щастя – необхідна умова для існування людства: «… людство створено для того, щоб бути щасливим, подібно до того, як окрема людина створена для того, щоб бути здоровою».  Але, вважає Метерлінк, «сьогодні відсутність щастя складає одну з хвороб людства…» .  Та щастя  не дається просто так: «Бути щасливим – значить подолати неспокійне  чекання щастя». Л.Толстой писав «Потрібно вірити в можливість щастя, аби бути щасливим». Тому і тема нашого уроку  - вічні пошуки щастя за п’єсами  Лесі Українки «Лісова пісня» і Моріса Метерлінка «Синій птах». А мета його не лише розкрити філософсько-символічний зміст  творів,застосувавши метод компаративізму, тобто виявити спорідненість тематичних, сюжетних, мовних та інших явищ, а  й збагатити кожного духовно,  схилити  замислитися над людськими цінностями і своїм життям, як вважав  М. Рильський, характеризуючи «Лісову пісню».

ІІ.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

         Мікрофон :  А як ви гадаєте, у чому полягає щастя людини?    (відповідає один учень з групи)

СЛ:             А що думають про щастя наші гості? Гадаємо, що учням буде цікаво дізнатися  про міркування  досвідчених людей. (Відповіді гостей).  

УЛ:            Таким чином, ми визначили, що людина весь час перебуває у пошуках щастя, яке кожна розуміє по-своєму.

ІІІ.  ФОРМУВАННЯ ЗУН

СЛ:     А тепер звернемося до наших авторів. Як ви гадаєте, чому Метерлінк у 1908 році    і Леся Українка у 1911  - зацікавилися цією темою? Що іще,  крім пошуків щастя, споріднює творчість бельгійського та українського митців?  

       1.   СПОРІДНЕНІСТЬ ТВОРЧОСТІ МЕТЕРЛІНКА І ЛЕСІ УКРАЇНКИ

          ВІДПОВІДІ УЧНІВ

П’єси Метерлінка були створені на хвилі особливого інтересу до нового напрямку європейського мистецтва – символізму. Основоположники нового напрямку були переконані, що з допомогою символу, художнього знаку можна відтворити приховану, незбагненну сутність речей. Драматургія Метерлінка привертала увагу своєю незвичністю і поетичністю.         

         Леся Українка була добре обізнаною з літературою, філософією, музикою, публіцистикою свого часу. Вона захоплювалася Метерлінком. Більше того – вона не просто знала, а й сама творила, передаючи відчуття часу, епохи. Мабуть, дар проникнення в культури та душі інших народів дає змогу знаходити сьогодні багато спільних рис у творчості Лесі Українки та митців початку ХХ ст.

         Відомо, що Леся Українка дуже вимогливо ставилася до перекладацької діяльності. Очевидно, ознайомлення з творчістю Метерлінка допомагало їй розібратися у своїх  світовідчуттях, знайти для них форму.

Саме психологічний критерій дає підстави віднести обох письменників до інтуїтивного психологічного типу, а отже, й до символізму. (Загляньте в робочу картку уроку і пригадайте літературознавчі поняття – символ, символізм ).

Жанр феєрії , в якому написані обидва твори, відкриває перед авторами чимало перспектив для вираження особливого духовного світу або втілення в життя власної концепції, власного кредо, яке спирається на національні міфічні образи. Суть казкових образів не тільки в їх належності до іншого світу, а й у тому, що вони є певними символами, виразниками авторської концепції. Якщо у Моріса Метерлінка люди пізнають інший світ, то Леся Українка йде від супротивного, її героїня з іншого світу намагається зрозуміти людське життя.

УЛ:      Запишіть у зошит тему, жанр та особливості  драматичних творів.

СЛ:       Отже, ми визначили спорідненість у темі, жанрі та жанрових особливостях п’єс.  Далі ви стисло розкажете сюжети обох творів, персонажі яких шукають щастя, і  наприкінці уроку з’ясуєте, чи збігається ваше бачення щастя  з уявленнями героїв феєрій.

2. «ЛІСОВА ПІСНЯ» І «СИНІЙ ПТАХ» - П’ЄСИ ПРО ПОШУКИ  ЩАСТЯ

Події в драмі - феєрії «Лісова пісня» подані у формі казки , бо дуже часто казко набагато виразніше передає думку від письменника до читача. У «Лісовій пісні» й люди , й витвори народної фантазії, й природа живуть одним життям. На лоні весняної природи Лукаш, молодий , чистий душею хлопець , зустрівся з  лісовою дівчиною Мавкою, яка зачарувалася звуками Лукашевої  сопілки. 

1)     Інсценізація «Зустріч Лукаша і Мавки»

Мавка       Як солодко грає,

                  Як глибоко крає,

                  Розтинає білі груди,

                  Серденько виймає.

Лукаш       Хто ж ти така?

Мавка        Я- Мавка Лісова

                   Чи гарна ж я тобі .

Лукаш        Хіба ж я знаю?

Мавка          А хто те знає?

Лукаш        Ет, таке питаєш!

                    Як ти тремтиш!

                     Притулись до мене:

                    Я дужий,- здержу,

                    Ще й обороню.

Мавка         Ох!.......

                     Зірка в серце впала

                     Ти …. Для мене світ, миліший , кращий

                     Ніж  той, що досі знала я , а й той покращав ,

                     Відколи ми поєдналися.

Лукаш          То ми вже поєдналися?

Мавка          Ти  не чуєш , як солов'ї  

                     Весільним дзвоном дзвонять.

Лукаш          Я чую. Се вони вже не щебечуть ,

                     Не тьохкають, як завжди,

                    А співають: «Цілуй! Цілуй! Цілуй!»

                    Я зацілую тебе на смерть.

                     Що ж ти мовчиш?

                   Розгнівалась?

Мавка         Я слухаю тебе, твого кохання.                               

2)  Фільм «Лісова пісня»(фон)

Зародилося кохання молодих сердець, зраділа природа. Змальована чистими фарбами зовнішність людей гармонує з їхньою душевною красою та мальовничість лісового куточка.

Але спочатку невиразно , а потім усе рельєфніше проступають і ті перешкоди, ті бар’єри, що сковують людське щастя , вічний порив до прекрасного. Лісовик попереджає Мавку, що серед людей немає  волі. У другій дії , що розгортається пізнього літа , конфлікт наростає. Цьому сприяють нові персонажі - Лукашева мати та вдова Килина.

Мати Лукаша, бажаючи своєму синові щастя, поділяла загальноприйняту думку про власність як єдине щастя. Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона  піклувалася лише про те, як їх нагодувати, одягти, як проторувати їм шлях до забезпеченого життя.І в гонитві за найнеобхіднішим для існування дітей вона розгубила свої духовні скарби.

Цей вплив починає відчувати на собі й Лукаш, якого на початку твору пошук сенсу життя неухильно вів до прекрасного. Як колись він потрапив у трясовину, кинувшись за летючими вогниками, так тепер він потрапив у трясовину буденщини. І як і тоді Мавка намагається врятувати його.

В центрі «Лісової пісні»- гострий конфлікт філософського плану: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її   повсякденного життя. Леся Українка в своїй драмі склала нечуваної сили й краси гімн вільній людині.  Образ міфічної Мавки  - символ ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби  із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має « в серці те, що не вмирає».

Ольга  Ніколенко    «ЗА СИНІМ ПТАХОМ»

Синій птах пролетів наді мною,

Помахав на прощання крилом…

Де ж те щастя, що зве за собою,

Чи воно було ранішнім сном?

Де те світло, що зцілює душу?

Де відрада для серця мого?

Свого птаха зловити я мушу.

Та чи зможу знайти я його?

У яких його хмарах шукати?

На якій він тепер стороні?

и приречені вічно блукати

У сумній і похмурій імлі.

Ми йдемо уперед без дороги,

Помиляємся, змінюєм шлях.

Чи втамуються наші тривоги,

Чи є щастя в далеких краях?..

Синій птах промайнув і – розтанув,

Довго голос у небі дзвенів…

Пелюстки облітають з каштанів,

Наче пір’я, що птах загубив.

Наморившись, прийшла я додому,

Вже не мала ні сили, ні слів.

Раптом погляд спустився додолу –

Там мій птах довгожданий сидів…

Сюжет п’єси «Синій птах» на перший погляд здається нескладним, однак це дуже глибокий твір. Прочитавши його, ми замислюємося над тим, що таке людина, як поводиться вона, як співвідноситься з Природою, як сприймає цей світ, що таке щастя.  Ми починаємо замислюватися над тим, що, можливо, все має свою душу. Моріс Метерлінк наче «відкриває» нам очі на звичайні буденні Предмети, Стихії, Тварин, що завжди нас оточують. Автор  не просто називає нам персонажів: Душу Хліба, Цукру, Молока, Вогню, Води і т. д.   – він розкриває нам їхні характери, змальовує звички, допомагає зрозуміти сутність.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ.   М.МЕТЕРЛІНК  «СИНІЙ ПТАХ»

Різдвяної ночі, коли Місяць зазирає в домівки , особливо в ті, де живуть діти,  і навіює їм щасливі сни, діти Дроворуба – Тільтіль і Мітіль  вирушають у подорож за Синім птахом. Пошуки Синього птаха починаються у Країні Спогадів, де діти зустрічаються з померлими дідусем і бабусею, зі своїми братиками та сестричками. Тут Тільтіль і Мітіль усвідомлюють важливість духовної пам’яті, адже без неї людина не може вважати себе людиною. Дітям дарують синього дрозда, але пташка чорніє, тільки-но вони залишають цю Країну.

В Палаці Ночі діти побачили не одну, а силу-силенну синіх птахів, кинулися їх ловити, та її ці гарні птахи померли, адже вони не переносили денного світла. І у Лісі не знайшли діти Синього птаха, не виявилося його і у Садах Блаженств, і у Царстві Майбутнього. Подорож закінчується, а разом з нею і чудові перетворення. Діти «прокидаються» , опиняються вдома.

А як же  Синій птах? Тільтіль  гірко підсумовує: « У мене ж немає Синього птаха! Птах із Країни Спогадів почорнів, птах із Царства Майбутнього став Червоним птахом, птахи з Палацу Ночі померли, а в Лісі я не зумів спіймати птаха. Хто ж винен, що вони то змінюють забарвлення, то гинуть, то відлітають?»

Пригадаймо початок твору. Була у дітей пташка горлиця. Та Тільтіль міцно тримається свого птаха: «Я його не віддам, тому що він мій!»  Але діти пройшли значні випробування, вони змінилися. Тепер на все, що оточувало їх, дивилися зовсім по-іншому. Тільтіль  придивився до свого птаха, й сам здивувався. «Та він же синій!.. Та це ж моя горлиця! Адже, коли я йшов, вона такою синьою не була! Так це ж і є той Синій птах, котрого ми шукали!  Ми за ним ходили в таку далечінь, а він, виявляється, тут!»

Діти Дроворуба подолали нелегкі випробування перш ніж знайшли істину, зрозуміли, що щастя поряд. Автор устами героїв говорить: не лякайтеся шукати, не зупиняйтесь перед Невідомим, ідіть і сміливо відчиняйте браму Таємниць, усі жахи німіють перед людиною, яка невпинна в пошуках істини.

         Синій птах символізує щастя і непізнані таємниці життя, до яких завжди прагне людство. Але було б надто банально і просто тлумачити символ Синього птаха лише як скромне  щастя родинного вогнища. І автор не вдовольняється такою символікою. Подарована горлиця принесла радість дівчинці тільки на мить, бо виривається з рук і відлітає. Щастя не  можна затримати, привласнити, приручити. Воно завжди попереду, завжди в мріях і сподіваннях, за ним треба йти все життя. Таким видається головний символ драматичної казки Метерлінка.  

Але дітям відкривається щастя бачити і розуміти Велику Материнську Любов, відчувати  Блаженство Батьківського Дому та Великі Радощі. На закінчення мандрівки діти почуваються щасливими від того, що допомагають іншим, вони сповнені Любов’ю і Радістю передчуттям щастя в майбутньому.

УЛ:     Ви вже чітко зрозуміли, що провідним у творах є мотив щастя.

А які ще можна виділити мотиви?

Мотив світла    

Душа Світла допомагає  дітям у пошуках Синього птаха. Завдяки їй вони бачать Країну Спогадів. У Палаці Ночі вона освітлює залу. У світлі казкового залу кружляють сині птахи. Місячне Світло пробивається і в Лісі, де під покровом темряви на дітей чатує смертельна небезпека. Душа Світла і на Кладовищі, що перетворюється на чарівний Сад, коли сходить зоря. Огрядні Блаженства під променями ніжно-рожевого світла постають у справжньому  Світло вражає у Царстві Майбутнього. І нарешті – сліпуче яскраве денне світло в хатині Дроворуба після пробудження дітей.

Аналізуючи «Лісову пісню»,  ми прослідкували мотив світла в останньому монолозі Мавки: «О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло…» Монолог Мавки і ремарка сповнені світлої туги. В них звучить акорд на честь доброго, справедливого переможця, яким у «Лісовій пісні» є людина, мудра, добра, творча, гармонійна, яка в леті за своїм щастям постійно протистоїть злу, страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але прямує тільки до краси, до щасливої долі.

Мотив боротьби

І все ж Людина не всесильна. На шляху пізнання на неї чекають перешкоди, навіть смертельна небезпека. Так виникає мотив боротьби, протистояння, який ми бачимо в обох творах. Це означає, що немає легкого шляху до істини, до щастя. Треба бути мужнім, чесним, сильним, цілеспрямованим. Тільки це допоможе подолати всі перешкоди і досягти своєї мети.

Абстрактні образи п’єси «Синій птах» - Таємниці, Жахи, Нещастя , Блаженства – уособлюють приховані сторони людської душі – як темні, так і світлі. Письменник доводить, що людина перебуває в центрі духовної боротьби, яка триває не тільки у світі, а й у серці. Від наслідків цієї боротьби, від перемоги людяності залежить сучасне майбутнє.

У Лесі Українки   втіленням доброго, гарного, світлого, омріяного щастя є Мавка. Мавка виборює своє місце серед людей, утверджує красу в житті. Навіть, коли її ображають, навіть коли Мавка, переможена на якусь мить, іде в царство Марища, вона прекрасна. Адже і там, виснажена світлим коханням, дівчина не кориться лихові. Мавка живе для людей, і в цьому її краса. Але ж боротьба між прекрасним, з одного боку, й дріб’язовим, нікчемним , з другого, закінчується перемогою прекрасного, бо образ Мавки, її любов та душа залишились безсмертними. Драма-феєрія утверджує, що для того, щоб залишитись людиною не лише зовні, а й душі, треба не дати згаснути тому вогникові прекрасного, який робить людину людиною. Саме в цьому й  полягає сенс людського життя.

УЛ:         Запишіть, будь ласка, в зошити мотиви, які ми визначили.

СЛ:     Розглянувши сюжети і мотиви феєрій, ви, очевидно, помітили, що персонажі  у творах діють  реальні та казково-міфологічні. Зараз самостійно запишіть у зошитах наймення цих образів.  

                        (Музичний супровід, окремі слайди)

3. РЕАЛЬНІ І КАЗКОВО-МІФІЧНІ ОБРАЗИ В ТВОРАХ

Нічого «містичного» немає в персонажах твору – цілком реальними є постаті дітей Тільтіля і Мітіль, їх батьків, бабусі й дідуся, собаки і кішки. І в той же час вони – казкові герої. Це підкреслює драматург у поясненні костюмів.  Ніякої містики не несуть і абстрактні персонажі (Душа Світла, Час, Ніч, Великі Радості, Домашні Блаженства),  а тим більше персонажі відверто казкові – тварини і  матеріальні предмети  домашнього побуту (Хліб, Цукор,  Вогонь, Вода). Створивши свій художній простір і час, автор  допоміг нам побувати разом з героями в Минулому, Майбутньому і Теперішньому часі. Модель світу, притаманна казкам, виправдовує наявність чотирьох стихій – Води, Вогню, Землі і Повітря, необхідних для повного розуміння філософського змісту. А врахувавши мотив дороги, розуміємо, всі ми в цьому житті мандрівники у Вічності  між Минулим і Майбутнім.

СЛ:   А в якому ще  відомому вам творі світової літератури дія відбувається в Різдвяну ніч, а перед героєм з’являються  Духи Минулого, Теперішнього і Майбутнього?      (Ч.Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»)  

Авторське бачення відчувається не лише в сюжеті, а й у системі образів. У «Лісовій пісні» дивовижно поєднуються міфологічні істоти з персонажами –людьми.  Леся Українка широко використовує казково-міфологічні образи, серед яких найчисленнішими були Русалки:Потерчата,  Русалка польова, Мавка, Літавиці . Вони здатні творити як добро(оберігати людину від хвороби, а поле - від стихії), так і зло (залоскочувати до смерті, насилати на поля град, закручувати сіті рибалок).

Водяник – господар Водяного царства, котрий не любить втручань в його  володіння. До водяного царства належить також Той, хто греблі рве - символ бурхливої води, руху, волі.

 Вовкулака- перевертень.

Лісовик- дух лісу, який випасає лісову худобу.

Мара-міфологічна богиня зла, хвороб і смерті.

Перелісник- дух померлих дівчат, які пішли з життя передчасно.

Та багато інших.

Поряд з казково-міфологічними образами  у драмі-феєрії наявні і реальні персонажі. Це дядько Лев, який уособлює зв'язок хліборобів з природою, виступає знавцем зілля, народних звичаїв, вірувань.

Лукаш- поліський хлопець , його спосіб життя глушив у ньому талант і мрії.

Мати Лукаша- обмежена селянська жінка, з корисними цілями (за получити здорову робочу силу і корову «турського заводу»)

Килина- «вдовиця моторненька», фальшива, лицемірна, яка хоче отримати молодого, гарного хлопця та його «грунтець і хату».

4 СИМВОЛІЧНІСТЬ СЮЖЕТУ ТА ОБРАЗІВ В П’ЄСАХ.  РОЛЬ РЕМАРОК

УЛ : Творча людина передає своє бачення світу по-різному: через детальний опис факту що чимось вразив, за допомогою символічних образів, звертаючись до безпосередніх узагальнень. Символічними є самі сюжети «Лісової пісні» і «Синього птаха» - вічні пошуки щастя  Протягом уроку ми неодноразово згадували про символи в творах , і тому зараз лише доповнимо цю тему.

 Не випадковим є навіть те, що головні герої п’єси-діти .Образ дитини символізує безгріховну чисту душу, таємничі сутності світу можуть осягнути саме такі люди :  чисті, неупереджені,наївні , що тягнуться до добра та здатні на співчуття. Тільтіль і Мітіль непросто діти, а уособлення думки письменника про могутність людської природи ,про здатність особистості до духовного відродження.

Пес, який є вірним супутником дітей, - символ благородності, відважності, а Кішка- улесливості та підступності.

Інші персонажі з’являються тільки в окремих картинах несуть найчастіше символічне й філософське навантаження, наприклад, Сон, Смерть, Духи дерев, Тварини, різні Блаженства, Час тощо. Через ці символічні образи Метерлінк показує різні цінності людського життя розкриває характери і почуття , використовуючи прийом олюднення.

Творчість Лесі Українки позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нової естетики для розгортання традиційних міфологічних та казкових сюжетів. Образ Мавки є символом чистого справжнього кохання , щирих природних почуттів, перемоги добра над злом.

Символічне значення гри Лукашевої сопілки пояснюється як відлуння античного міфу про магічну силу Орфеєвого мистецтва. В українській міфології звучання сопілки співвідносне із пробудженням природи та із ідеєю ритуального (календарно-обрядового)творення світу. Мелодія сопілки - це голос душі. Така музика всесильна, здатна долати тугу, творити  красу й повертати до життя.

СЛ: Ми визначили декілька символів , але в творах їх значно більше. Згадайте і запишіть в зошит символічні образи. Це ваша друга  самостійна робота. А наступна робота буде пов’язана з роллю ремарок у феєріях.

УЛ: Як у Метерлінка , так  і в Лесі Українки описи в ремарках побудовані так, що одночасно створюють образ звуку, кольору, руху предметів, явищ.  Описи могли б доповнити або замінити один одного. Така близькість можлива тільки при схожому творенні  художніх образів-символів. Ремарки не тільки створюють настрій , а й за допомогою кольорів-символів, докладного опису предметів , явищ, малюють словесну картину враження у просторі.

 

Наприклад, у Метерлінка в «Палаці ночі» картина 5 у «Лісовій пісні» дія 1 , змальовані схожі образи-символи.

«Синій птах»: «Стовбури найстаріших і найвеличніших дерев розкриваються і випускають душі, що були в них сховані… Одні виходять зі своїх стовбурів повільно, розминаючись, потягуючись, ніби після тривалого сну…»

«Лісова пісня»: « З-за стовбура старої розщепленої верби півусохлої, виходить Мавка, в яснозеленій одежі , з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами, розправляє руки і проводить долонею по очах. ...»

СЛ: Величезна роль кольору в ремарках Метерлінка і Лесі Українки. Читаючи твори, ви не могли не помітити багату кольорову гаму в ремарках. Тож  знайдіть слова – кольоративи для створення картин - вражень у ремарках і спробуйте пояснити їх.

Наприклад , описи двох героїв Вогню у Метерлінка і Перелесника у Лесі Українки мають спільні риси: колір , блиск

Вогонь: «…червоне трико, багряний , на золотій підкладці, що переливчасто поблискує , плащ. Шляпа із султаном з барвистих вогненних язиків….»

Перелесник: «гарний хлопець у червоній одежині, з червонястим , буйно розвіяними , як вітер , волоссям, з чорними бровами , з блискучими очима».

Ми простежили роль кольору для створення картини- враження у ремарках Метерлінка:

Двері темної бронзи, тьмяно поблискує мармур і чорне дерево , і лише це розсіяне світло освітлює  залу  ;довгий, чорний одяг Ночі., чорні зеленкуваті покривала Духу Темряви і Жахів. Блакитний палац, сапфірні колони , бірюзове склепіння, все яскраво-голубого, казково-голубого чарівно-голубого кольору . Така гама кольорів не потребує уточнення місця дії все і так легко вгадується  без заголовку.

Ми простежили і навіть порахували , скільки разів Леся Українка використовує білий колір у ремарках – 20 разів. Але в кожному випадку цей колір має свій відтінок.

Порівняймо: «Білявий хлопець»-світлорусий, «білява борода»- сивувата , «білий цвіт з дерев»- молочний, щільний . Білий колір тут символізує вищий, нематеріальний світ, що дуже характерно для символістів.

(стор. 12-13)

5 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ

Складання сенкану.