Участь у регіональному педагогічному екоексперименті

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

               Глобальні зміни в суспільно-політичному і еко­номічному житті українців висувають нові вимо­ги до різних сфер життя, зокрема до навчання  і виховання учнів. Екологічне виховання залишається одним з пріоритетних напрямів розвитку суспільства. Сучасна педагогіка трактує екологічний напрям освіти як урахування біологічного, соціально-економічного, технічного і гігієнічного факторів життя людей. Прин­цип природовідповідності в педагогіці  розроблявся філо­софами Демокрітом, Ж.Ж.Руссо, педагогами Я.А.Коменським,

Й.Г. Песталоцці,  А.В. Дистервегом, К.Д. Ушинським,

 Г.С. Сковородою та іншими вченими.

            У методиці навчання української мови екологічне виховання займає важливе місце. М. Стельмахович розглядає етнопедагогіку (складовою частиною якої є екологічне виховання) як основу виховання багатьох поколінь українців. «Українська педагогіка — це сис­тема народних знань, принципів і засобів, а також досвіду українського народу в галузі навчання і вихо­вання дітей та молоді» .

          Як зазначають педагоги, діяльнісний підхід до нав­чання вимагає формувати знання, вміння й навички, стимулюючи активну діяльність особистості, її емоційно-чуттєву, мотиваційно-вольову й операційно-діяльнісну сфери. Історико-народознавчий підхід пе­редбачає усвідомлення учнями особливостей розвитку суспільства, характеру екологічних процесів і шляхів їх вирішення, розуміння ролі екологічної освіти в подо­ланні світової екологічної кризи; взаємозв'язок гло­бального, національного та краєзнавчого в екологічних проблемах.

     Природа — найбільша суспільна цінність, оскільки вона є джерелом задоволення матеріальних, пізнаваль­них, естетичних, комунікативних та інших духовних потреб людства. Тому основне завдання екологічного виховання — сформувати відповідальність учнів за збереження довкілля, домогтися того, щоб природа на­була життєво важливого значення для учня, стала його особистою цінністю. У результаті слід сформувати світогляд майбутніх господарів, а не бездумних спожи­вачів багатств навколишнього середовища.

      Екологічний підхід до навчання ставить за мету сформувати систему наукових знань, спрямованих на відповідальність людини за природу як національну і загальнолюдську цінність, формує готовність особис­тості до природоохоронної діяльності.

       Безперечно, екологічне виховання знайшло відо­браження на уроках української мови. Це стосується мовного наповнення вправ, аналізу текстів для роз­витку зв'язного мовлення учнів тощо. На уроці мови краса навколишнього світу і краса слова тісно пов'язані, що збагачує учня як особистість, активізує його думку, у нього формується співвідношення мови і позамовної дійсності.

          Слід звернути увагу, що з метою екологічного виховання учнів словесники найчастіше вдаються до ви­користання літературних текстів. Це дає змогу ре­алізувати принцип наступності і перспективності у навчанні, готує учнів до сприймання й аналізу ху­дожніх творів у старших класах. Важливо в процесі опрацювання тексту звертати увага не лише на мов­ний матеріал (використання іменників, прикметників тощо), а й на аналіз твору: визначення стилю, типу мовлення, використані художні засоби, прийоми

і т. д. Крім цього, впровадження в практику вправ еко­логічного характеру допомагає реалізувати міжпредметні зв'язки української мови і літератури, є благо­датним матеріалом для проведення інтеграції (бінарні уроки). Аналіз літературних текстів сприяє усвідом­ленню авторського стилю письменника, готує учнів до стилістичного аналізу твору. Варто підкреслити, що екологічне виховання учнів на уроках мови відбу­вається принагідно, на рівні підсвідомості, а головним залишається аналіз мовного матеріалу.

Робота над усвідомленням краси навколишнього світу і необхідності її збереження на уроках мови про­водиться з використанням певних прийомів:

— виразне читання художнього тексту;

—  пояснення й усвідомлення основних мовних і екологічних понять;

— аналіз мовних засобів, які викликають позитивні емоції у читача;

— моделювання структури словосполучень і речень;

— проведення асоціативних зв'язків;

—  усне малювання з метою розвитку образного мислення;

— орієнтація в ситуації спілкування;

—   лінгвістичний і стилістичний експерименти тощо.

         Виконання завдань екологічного характеру тісно пов'язане в формуванням мовленнєвих умінь і нави­чок. Залежно від етапів роботи з текстом  еколо-гічної спрямованості (усвідомлення, формування понять, ре­алізація на практиці) слід виділити такі групи вправ:

—  завдання, що допомагають учням засвоїти еко­логічні поняття, тобто виділити певні ознаки явища, нав­читися визначати їх, виділяти шляхом аналізу тексту;

—   завдання, спрямовані на формування еко­логічних і конкретних мовленнєвих умінь, що навча­ють учнів застосовувати здобуті знання в процесі ви­конання певних мовленнєвих дій;

— завдання творчого характеру, спрямовані на фор­мування в учнів усього комплексу мовленнєвих умінь.

Найкраще простежити етапи екологічного вихо­вання можна під час створення учнями зв'язних ви­словлювань. Для прикладу візьмемо модель поро­дження висловлювання  О.О. Леонтьєва , у якій виділяють чотири етапи:

— орієнтація в ситуації спілкування;

— планування змісту майбутнього висловлювання;

— реалізація задуму в зовнішньому мовленні;

— контроль результатів.

Аналогічно можемо виділити фази екологічного ви­ховання на цих етапах:

— орієнтація в.ситуації спілкування і усвідомлен­ня екологічних понять;

— планування змісту висловлювання і формуван­ня засобів екологічного впливу;

— створення власних висловлювань із залученням засобів екологічного характеру;

—  перевірка готового тексту з урахуванням того, наскільки твір розкриває задум (має засоби еко­логічного впливу на слухача).

Наведемо приклади завдань екологічного характе­ру для 6 класу.

1) Лексика. Пряме і переносне значення слів Спишіть, підкресливши слова, вжиті у переносно­му значенні. Зверніть увагу на опис природи, прове­діть мовно-стилістичний аналіз.

Зцмовий вечір, Закуривши люльку, Розсипав зорі, Неначе іскри.

Флегматична зима тротуаром поскрипує, фантастичні плете казки, позіхне десь під білою липою, На шибки покладе мазки.

(В. Симоненко)

2) Морфологія.

     Іменник.

     Дієслово

Визначте, до якого стилю належить текст. Випи­шіть іменники, прикметники, займенники, вжиті у тексті у формі орудного відмінка. Утворіть усі мож­ливі особові форми від виділеного дієслова.

Чудово було тут, на Дніпрі! Широко, на кілька вер­стов розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря. Святково мигтять чайки над небесно чистою водяною рівниною, біліють вітрильники, снують ша­ланди, підходять плоти... Сила-силенна води плине і плине кудись до моря. Багатий нею Дніпро, багатший за всякого царя. Весь ярмарок, згораючи від спраги, черпає з нього пригорщами, кухлями, тисячами відер, а в ньому не меншає води анітрохи. (О. Гончар)

(О. Бондар. Українська мова. Завдання для тема­тичного контролю знань)

3) Морфологія.

Іменник

Визначте тему та основну думку тексту, дайте йо­му заголовок. Подумайте над тим, яку роль відіграють тварини у житті людини. Випишіть іменники, поділіть їх на відміни.

Миша як давній супутник людини займає помітне місце в народних повір'ях, прикметах та фольклорі. Вона вважалася нечистою твариною. На Поділлі та Гуцульщині переказували, що миша про­гризла дірку в Ноєвому ковчезі, і рід людський вряту­вався лише завдяки котові, який задушив мишу і за­ткнув дірку хвостом. Загальнопоширеним було віру­вання, що миша обов'язково перетвориться на кажа­на, якщо з'їсть хоч крихту свяченої паски.

Щоб уберегти збіжжя і продукти від мишей, ви­конували спеціальні ритуальні діл або проголошували замовляння. На Харківщині комору з хлібом кропили водою, освяченою в церкві на Маковія, примовляючи: «Миші й щурі, не ходіть сюди, вас маковіївська вода поб'є!» Іноді, щоб позбутися мишей, їхні нори закла­дали шматочками дерева, в яке вдарила блискавка.

Спостереження за поведінкою мишей відбилися в народних передбаченнях погоди і врожаю. Так, на Сум­щині відзначали, що коли миша мостить гніздо на вер­шечку копиці сіна, зима буде холодною. (Н. Стаценко)

4) Орфографія

Вставте потрібні літери. Поясніть зміст виділених словосполучень.

Ось кінець мосту, (і,й) вже з гори видно (у,в)сю лу­ку зелену, (і,й) плескаючий Дніпро синій, (і,й) за Дніпром гори... (М. Вовчок)

 (В,у) старому лісі карти­на стала ще краща: обидві стіни лісу, по боках доро­ги, ставили вищі (і,й) густіші. (І. Нечуй-Левицький)

Темне небо лежало, (і,й) хмара ходила навскісна. Та шуміли тополі. До непогоди байдужі А вона, (у,в) білім платті, ішла наче пісня, Високими каблучками переступала калюжі (А. Малишко)

Відлунюється (в,у) принишклому лісі дзвін колісних шин. Ходором ходить з боку на бік віз, (і,й) здається, що зорі на небі не стоять на одному місці. (Ю. Збанацький)

5) Розвиток мовлення

Прочитайте вірш. Визначте його тему і основну думку. Подумайте, чи важливо людині частіше спілку­ватися природу.

Напишіть про це твір-мініатюру.

Я вранці голос горлиці люблю.

Скрипучі гальма першого трамваю

Я забуваю, зовсім забуваю.

Я вранці голос горлиці люблю.

Чи, може, це ввижається мені

Той несказанний камертон природи,

Де зорі ясні і де тихі води? —

Я вранці голос горлиці люблю!

Я скучила за дивним зойком слова.

Мого народу гілочка тернова.

Гарячий лоб до шибки притулю.

Я вранці голос горлиці люблю...

(Ліна Костенко)

6) Розвиток мовлення

Прочитайте текст. Визначте його тему і основну думку. Які художні засоби надають тексту виразності та емоційності? Усно перекажіть текст.

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чо­мусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підня­ла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, проросле пелюстками, — світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі — всі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче ска­зати тобі, тільки підійди до нього.

І як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Десь у зеленій, бурхливій гущі городу, або на ок­ремій ділянці, або попід смарагдовою латкою буряків вони попідставляли свої рум'яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця, — та хитнеться одна пелюстка, хитнеться друга, і вже розтеклося, вилилося соняч­не тепло, і вже знову треба стати непорушно, обе­режно підставляти рум'яні чашечки, чекати — наллє сонце свого тепла чи не наллє.

-Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою й непорочністю, милуватимешся з цнотливості їхнього блиску, і ще тоді, дитиною, не порівняєш їх ні з своїм власним життям, ні свого життя не порівняєш з їхнім цвітінням, — цепорівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачи­тимеш у спогадах, коли намагатимешся відновити у пам'яті їхній ранковоросяний запах — і не зможеш. (Є. Гуцало, «Запах кропу»)

7) Морфологія. Іменник

Прочитайте текст. Зверніть увагу на те, якими сло­вами передано любов до природи. Підкресліть іменни­ки. До якої відміни вони належать?

За селом починались луги. Дощ прибив високу траву до самої землі, оповив сизою вологістю сліпучу зелень. Тяжко було дивитись на спустошене, витоло­чене, покручене вітром і негодою привілля, що кури­лось на сонці, мов пожарище. І раптом на очах почала оживати долина. Заспівали, затукали тяжкі крапли­ни, спадаючи з листя і квіту на землю, заворушилась, без вітру зашуміла трава, зводячись і підстрибуючи вгору. Спочатку підводились окремі кущі, зелені і свіжі, міцніші в корені і стеблі, а між ними сіро-сизу­ватими западинами ворушилась неспокійна луговина. По ній скидалися зернисті покучерявлені кетяги квіту, довго перехитувались і гордовито стихали, п'ючи густе сонячне проміння. А потім зразу пруж­но підводились цілі прогалини, даючи знак іншим, і весь простір, змінюючи барви, підводився міцно і вперто, розливаючи навколо п'янкі пахощі...

З лісу потягло прохолодою. На прогалинах так пахли голубі шапки чебрецю, що можна було впити­ся до непритоми. З-під кущика пурхнула якась пта­шина і, погойдуючи сизо-крапчастим тілом, побігла, цінькаючи, по вигнутій оброшеній стежці. Мо­гутнім спокоєм дихало чорнолісся. Вузлаті натру­джені дуби важко розкинули нерухомі шатра зубча­стого листя. У гущавину чорних стовбурів блиска­вицями спадали білокорі берези, без вітру шумів по­лохливий ліс на осиках. (М. Стельмах, «Велика рідня»)

8) Морфологія. Прикметник

Прочитайте текст. Які художні засоби і з якою ме­тою використовує автор? Підкресліть прикметники. Укажіть їх розряд за значенням.

Буває таке лише влітку, після буйної грозової зли­ви; в той час, як над головою ще висить, розкинув­шись, темна хмара, знизу, з-під розкошлано навислих їі країв уже світяться всі обрїі. Де-не-де прогляне просвіжіле небо, а в глибині заходу, в хаосі хмар усе дужче палахкотить величезна купа вогню, купа сон­ця. Звідти так і б'є блиском та світлом, обдаючи ним землю і все, що на ній: і щедро скупану зелень де­рев, і луки з мокрими копицями сіна, і самотню жіно­чу постать, що поспішає через луки кудись до лісу...

Все більше виядрюється небо з-під навислих туч, світяться обрїі, і море світла всюди розливається в повітрі.

Над лісам теж пройшла гроза. Ще димиться роз­чахнутий блискавицею дуб, а вже буйна зелень нав­круги виблискує дощовими краплями та сонцем, і птиці щебечуть, і повно, краплисто падає в свіжу післягрозову тишу лунке зозулине «ку-ку»...

Мелькає скупана зливою зелень, сивіють вели­чезні, обтяжені росою листки папороті, низом в'ється колюча ожина, зеленими руками сплітають­ся між собою кущі — і все це разом з клаптями синь­ого неба химерно віддзеркалюється в чистих, уже за­спокоєних післядощових озерах, наче проглядає з глибини інший, підводний, казковий світ. (О. Гончар)

9) Морфологія. Прикметник.

Прочитайте текст. Визначте його¹ стиль і тип мов­лення. Підкресліть прикметники. Визначте їх розряд і будову.

Вода в ставку стала каламутна. Понабухали бруньки на вільхах, а на старих вербах, шо росли на греблі, з'явились навіть молоді світло-зелені листоч­ки. Весело шумів водоспад, цвірінькали горобці.

Весна будила життя. А життя було усюди: і на землі, і у воді, і в повітрі. Перебувши довгу, холодну зиму на самому дні, у глибокій ямі, виплив на прогу­лянку володар ставу — старий королівський короп. Не сподобалось йому тут: дуже вже багато сонячно­го пролііння попадало у воду і сліпило очі. Він подався знову до свого темного палацу. Похмурий чорний рак виліз зі своєї нори під корінням дерева і зараз же по­прямував до купи водоростей на дні в надгі поласува­ти черепашками. Він збирався незабаром линяти і тому починав відгодовуватись. Водяний павук, кот­рий теж був з невеселих, і той лагідніше дивився навколо. Жаби у своєму болоті і у невеликій затоці голосно співали веснянок, а поважна черепаха сиділа на старому перекинутому човні, що плавав по всьому ставку, і немов контролював прихід весни.

Пройшло якихось три тижні. Коли б ви подиви­лись тепер на став, то не пізнали б його. Усі дерева, що росли над водою, вдяглися у зелене вбрання, береги поросли травою, а з води повитикався очерет; по­верх став вкрився різними водяними рослинами і ли­стям купави. (О. Ольжич)

10) Морфологія. Іменник

Ознайомтесь з текстом. Зверніть увагу на опис води як живої істоти. Як називають такий літературний прийом? Випишіть іменники, згрупуйте їх за відмінами.

Стернями та картоплищами я скочуюсь до ми-китівського ставочка, де були отакенні коропи, аж поки їх не повиглушували бомбами. Тут срібно жебо­нить синя-синя долинкова вода, я нахиляюсь до неї, пю їі спів і прислухаюсь до шелесту отави. Я дуже люблю, як співає вода, — весною вона з ревінням нур­тує по всій долинці і, аж запінившись од люті, рве греблі, влітку — ледь-ледь награє у сопілку, а взимку тільки іноді спросоння писне, як в'юн, і знову спить.

А ви чули, де і як вона прокидається? От підіть до яружанських трьох ставків, і ви побачите соняч­но розтрушений на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте зненацька якийсь схлип і голос жай­воронка, і знову схлип, і знову голос жайворонка. Ото вже й знайте — прокинулась вода і дмухає в торішню розколену очеретину, а та, дурненька, ше не второпала, шо настає весна, і чогось схлипує собі. (М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)

      Отже, оволодіння основами екологічних знань мож­ливе за певних умов: комплексного підходу до вивчення природи з використанням міжпредметних зв'язків; ура­хування вікових, індивідуально-психологічних особли­востей, пізнавальних можливостей учнів; звернення до народних засобів і методів екологічного виховання мо­лоді; проведення дослідницької-творчої діяльності учнів з питань екології, народознавства, історії свого краю; впливу вчителя, батьків, усієї громадськості на дітей власним прикладом дбайливого ставлення до при­роди; систематичної, послідовної, безперервної роботи вчителя, спрямованої на формування екологічної куль­тури особистості. Такий напрям роботи вчителя-словесника стане частиною загального виховання учнів.

ПОДОРОЖ ДО її ВЕЛИЧНОСТІ МОВИ

(ФАНТАСТИЧНА МАНДРІВКА З РЕАЛЬНИМИ

ПЕРЕШКОДАМИ)

8-й клас

Мета:

1.Вдосконалити знання учнів про ре­чення, його види, засоби зв'язку між простими реченнями у складному.

2.Закріплювати вміння розставляти й пояснювати розділові знаки, виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пунктуаційні помилки.

3. Виховати  любов  до  української  мови  , до  прекрасного .

Тип  уроку : Урок  узагальнення  й  систематизації  знань .

(  Парні  уроки )

УРОК 1

1. Організація   класу . Оголошення  плану  роботи .

Учитель. Жило на світі Речення. Воно мало непростий характер. І кожного разу, як траплялася нагода, любило цей характер показувати. Звичайно, Речення, як правило, виражало закінчену думку. Але ті думки часто мінялися. Тому з ним не завжди було просто спілкуватися, а відтак навіть трохи побою­валися. Особливо це стосувалося розділових знаків, різних Членів Речення.

(Чути стук у двері. До класу заходить Черговий.)

— Директор школи щойно отримав факс і просив передати вам.

(Учитель читає вголос):

«її Величність Мова запрошує до свого па­лацу на святкову дискотеку найбільш гідного лицаря Слова.

Секретар її Величності п. Правило».

— Ну що ж, шановне товариство. Спробуймо вирі­шити, кому віддати перевагу. Можливо, Двокрапку чи Кому скеруємо? А може, Тире?.. Але ж ні — вони такі неуважні, що можуть збитися з дороги, заблукати.

Є в нас гарний лицар Іменник. Він справжній кра­сень. Але такого скеруй — все одно не доїде, обов'яз­ково в когось по дорозі закохається. У кого? А хоч б і в Обставину або у Частку — багато їх там гуляє. А тоді прощавай, чарівна дискотеко!

Міг би бути Прикметник але має надто тонку нату­ру: як завішується чимось — забуває про все на світі.

Думали-гадали і зупинилися на Реченні. Воно в різних ситуаціях бувало і завжди вміло дати собі раду. А що інколи любить створювати проблемні ситуації, то це тільки гартує характер. Так, вибір найкращий — Речення. А до того ж має посвідчення водія, а від­так на авто зможе швидше дістатися. І машина в нього новенька — виграв нещодавно на лицарському турнірі.

Коли Речення почуло думку мовного товариства, то аж запишалося і відразу захотіло вирушити в дорогу.

Але товариство подумало, що не личить їхати в гості без подарунка. Щоб таке подарувати?.. А може, написати оду її Величності Мові?

Завдання. Що таке ода? Чим ода відрізняється від інших літературних творів? До яких видів творчості вона близька? Чи поширена ода в українській літера­турі? Який стиль мови характерний для цього твору?

Усі прагнули допомогти Реченню, та найбільше зу­силь доклали, звісно, його брати: Розповідне Речення, Питальне і близнюки — Спонукальне й Окличне.

...Ну от і добре: подарунок є, можна вирушати в дорогу. Та що це? Двигун чомусь не заводиться... Тим часом бортовий комп'ютер видає якісь дивні літери і слова: КВК, ЄС, МЗС, ВР, ООН, райво, ОДА, ТЗоВ, виборчком. Стривай! Та це ж код-вірус, розгадка якого дасть можливість завести двигун!

Завдання. Дайте усну відповідь на запитання: що таке абревіатура? З якою метою вона вживається?

(Письмово.) Запишіть складноскорочені слова, поясніть їх лексичне значення. Складіть з ними 4 речення.

Ох і підступні ці Абревіатури!.. Але уважне Речення не проведеш. І вже скоро двигун автомобіля заспівав свою бадьору мелодію.

Та дивно: за якийсь час Речення почуло іншу музи­ку. Звідки вона? Ага, попереду видно бар «Рукавичка». І вже на порозі тендітна Часточка зустрічає, припрошує завітати. Ну як тут відмовитися, коли стільки чарівних пестливих слів чуєш?

Завдання. Поясніть, які слова називаються пестли­вими, яка їх роль у реченні.

Завдання-змагання. Хто за хвилину напише більше слів, з якими Часточка могла б звернутися до Речення?

А тим часом Речення під впливом чарівних слів за­було, куди мандрує. І на цьому все б закінчилося, якби не побачило за сусіднім столиком своїх друзів — Членів Речення. Вони й допомогли йому прийти до тями.

Завдання. Хто ж ці добрі друзі? Назвіть їх. Запишіть під диктовку речення. Поясніть, що таке пунктограма. Поясніть пунктограми в Записаних реченнях, зробіть синтаксичний розбір одного з них.

Багатство мови — це спроможність її з усією повно­тою задовольнити найскладніші, найтонші комунікатив­но-виразові вимоги людини. І наша мова справді відпо­відає цим вимогам в усіх галузях людської діяльності — у господарських відносинах, у культурі, Науці, в мистецтві тощо (В.Ващенко).

Подорож можна продовжувати. Сірою стрічкою поміж зелених берегів в'ється вона під колесами авто. Та ось попереду видно обриси якогось міста.         

     Овва! Це ж місто Лінивців! Друзі застерігали Речення, щоб не їхало цією дорогою. А воно на радощах, що знову їде, послабило увагу. Тепер доведеться шукати об'їз­ний шлях.

Аж раптом перед машиною заметушилися якісь Слова. На вигляд знайомі, але всі якісь розгублені. Треба зібрати їх разом — а раптом допоможуть знайти правильну дорогу.

Завдання.

1)  Розставте слова у відповідному порядку.

Як, брат, тебе, рідний, люблю, ясну, мову, могутню, твою; балад, твоїх, плин, роздольний, чудову, твою, поезію.

2)  (Правильно записане речення: Люблю тебе, як рідний брат, твою ясну, могутню мову, роздольний плин твоїх балад, твою поезію чудову.)

Назвіть у правильно записоному реченні слово­сполучення; вкажіть, у чому різниця між реченням і словосполученням.

3)  Відредагуйте речення, визначте граматичну основу.

Наша мова являється не тільки приваблива, вона дивує й заінтересовує своїм розмаїттям.

УРОК 2

1. Організація  класу  . 

Учитель:Нарешті Речення подолало перешкоди і рушило далі. Та не встиг двигун авто набрати обороти, як по­казалася нова перешкода — розвідний міст. Доведеться чекати, доки його частини знову з'єднаються. А час такий дорогий! Могли б допомогти Сполучники, щоб поєднати береги. Але ж ні — Сполучники, мабуть, за­малі. Хіба що сполучні слова?! Та де ж вони?

Поки Речення так розмірковувало, налетів вітер і вмить підняв у повітря запрошення на святкову дис­котеку. Ще трохи — і запрошення опинилося у воді. До­велося нашому лицареві змагатися з хвилями. Але велике бажання потрапити на свято і спритність перемогли — запрошення, хай і трохи підмочене, вже в руках!

Тепер належить знайти потрібні Сполучні слова і Сполучники!..

Завдання. Розставте пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання. Визначте сполучники і спо­лучні слова.

Життям доведено патріотизм починається зі став­лення до своєї мови. Поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного дому материнського тепла вітчизни тобто мова сприймається не просто як засіб комунікації і навіть не тільки як знаряддя формування думок а ширше як одне з головних джерел що живлять патріотичні почуття як рецептор духовно-емоційного життя людини.

Знову дорога відкрита. Мерщій уперед!.. Тільки ж не забувати про дорожні знаки — вони так само важливі, як і розділові!.. Але що то за дивний напис на стрілці при дорозі: «Хочеш виграти мільйон?» Ще б пак! Гроші нікому не завадять.

І Речення вирішило спробувати удачі.

Проїхавши невелику відстань, славний лицар по­бачив великий дисплей. Поруч було зазначено: «На­тисни на кнопку «Старт», прочитай запитання і вибери правильні відповіді».

Ну ж бо, цікаво...

Завдання.

1.  Яке речення написано правильно?

1)  Він не має почуття обов'язку.

2)  У нього немає почуття обов'язку.

а)  перше та друге;

б) друге;

в)  перше;

г) в обох реченнях виділені слова потрібно писати окремо.

2.  Що можна сказати про це речення?

Ваші матеріальні витрати ми компенсуємо мораль­ними.

1) Речення написано неправильно зі стилістичної точ­ки зору — виходить, що матеріальні витрати хтось комусь збирається компенсувати моральними витратами.

2)  Речення написано правильно. У ньому чітко простежується думка про "те, що чиїсь матеріальні витрати будуть обов'язково покриті моральним задо­воленням.

3)  Речення написане неправильно, бо зміст ви­ражений не точно.

4)  Речення написане правильно, бо зрозуміло, що обіцяне обов'язково буде виконано.

3.  Про який розділовий знак ідеться? Діліть текст на речення:

а) знак запитання (?);

б) двокрапка (:);

в) крапка (.);

г) крапка з комою (;).

4.  Визначте двоскладове речення.

1)  Ось і вона. ,

2) Не спить планета.

3)  Скрізь повіяло надією.

4)  Перемога. Все бринить довкола.

І знову в путь. На душі легко — адже частину перешкод уже по­долано. Тільки розслаблятися не можна.

А тут і нове випробування. Лише різко загальмувавши, Речен­ня змогло уникнути халепи — на радощах воно не помітило дивний попереджувальний знак: «Обе­режно — фразеологічні звороти». А здалеку видалося, що це зви­чайні повороти. Хто ж їх не знає? А що таке фразеологічні звороти?

— Це те саме, що і фразеологіз­ми, — видав інформацію бортовий комп'ютер. «Якби ж я пам'ятало, що таке фразеологізми...» — по­думало Речення. Думало, думало... І пригадало!

Завдання. Що таке фразеологіз­ми? Запишіть слова — пояснення поданих фразеологічних зворотів.

Теревені правити, верзти нісеніт­ницю, продавати зуби, записати на спині, сушити сухарі, скалити зуби, гладити по голівці, пекти раки, заговорювати зуби, кидати слова на вітер, клювати носом.

А тепер мерщій у дорогу!

Речення зазирнуло до карти. їхати ще чимало, бо доведеться об'їжджати приватні володіння пані Пунктуації.

Тут воно згадало про виграні гроші. «А що як під­купити варту? Може, пропустять навпростець?»

Вартові пані Пунктуації виявилася  непідкупними. Натомість  запропо-нували  Реченню  розставити  розді­лові  знаки  в  тексті. Якщо буде все правильно — можна проїжджати.

Завдання. Запишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх вживання.

Хортиця свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега Ігоря Святослава Володимира. Пізніше тут таборилася Запорізька Січ майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт лист турець­кому султанові.

Речення було в гарному настрої. «От добре, — ду­мало воно, — що вдалося проїхати навпростець, через володіння пані Пунктуації! Не така вже вона й страшна, як дехто говорить».

Незабаром попереду показалася безкрая блакитна смуга, повіяло свіжістю. Та це ж знамените Море По­милок!

Не один у ньому втонув... звернутися по допомогу до пані Орфографії, щоб перебратися через це море?

— Я можу допомогти, — відгукнулася пані Орфо­графія. — Але тільки тим, хто мене шанує. Доведи це, виконай завдання.

Завдання. Відредагуйте речення і запишіть, встав­ляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. (Не) даремно кажуть: серце — воно не камі.ь. Жовті лист., опадають. Повість відіграла в.лике знач..

Акули пера залишилися цього разу голодними — наше Речення за допомогою пані Орфографії подолало бурхливе Море По­милок. Але невдовзі на дорозі з'явилися якісь шипи. Щоб вони  зникли, треба виконати ще одне невелике завдання.

«Може, це вже останнє?» — з надією подумало Речення і взялося відразу до роботи.

Завдання. Визначте, до якої частини мови належить кожне з поданих слів.

Відповідально, з-поміж, честь, вірити, не, завжди, у, після, від­повідаючий, по-синівськи, знамен­ний, виконуючи, якщо.

Пройшовши лабіринтами завдань. Речення нарешті побачило вдалині обриси палацу її Величності Мови. Та невдовзі почулося ви­могливе:

— Пароль?!

Це були вартові.

—  У мене є запрошення до палацу, — промовило Речення.

—  Тоді доведи, що це твоє запрошення, — сфор­мулюй основні правила переносу слів!

Коли була дана правильна відповідь, вартові роз­ступилися, пропускаючи Речення до омріяного палацу її Величності Мови.

А там вже зібралися гості. Серед них були зна­йомі частини мови, дуже практична Стилістика, різні розділові знаки, навіть власною персоною справжня Культура Мовлення. А ось загадкові складні синтак­сичні конструкції, з якими Реченню відразу закортіло познайомитися... але на все свій час!

Аж тут пролунали фанфари. Бал-дискотека роз­почався!

Учитель. У нас так само буде бал, і не один. Адже всі ми допомагали Реченню в його подорожі до її

Величності Мови.

 (Кожному учню виставляються бали).

А ще Речення передавало прохання її Величності, щоб ми написали твір-мініатюру: «Мова в житті лю­дини». Це й буде вашим домашнім завданням.

Бінарний урок-конференція з географії та української літератури

Девіз:                                                               Ми є. Були. І будем МИ!

                                                                         Й Вітчизна наша з нами!

                                                                                                           Іван   Багряний

Завдання: Вивчити географію української діаспори, з'ясувати поняття «діаспора», «міграція», «еміграція», «імміграція»; ознайомити учнів з життям і творчості українських письменників в еміграції; формувати навички  самостійної роботи з науковою літературою, писати реферати з обраної теми, формувати вміння виступала з усними повідомленнями, складати конспекти учнівських виступів; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: Політична карта світу з позначенням розселення українців, вислів І. Багряного (девіз), вишиті рушники, портрети письменників — представників української діаспори, грамзапис пісні «Чуєш, брате мій», виставка літератури.

Запис на дошці: тема, нові поняття — діаспора, міграція, еміграція, імміграція; населення України 52 млн. чол. За межами України проживає 15 млн. чол.

ХІД УРОКУ

Лунає грамзапис пісні «Чуєш, брате мій» братів Лепких.

Читці по черзі декламують вірші українських поетів-емігрантів.

Юрій Клен. Уривок з поеми «Прокляті роки».

Блажен, хто гордо кинув рідний край

 І з посохом в руці пішов шукати

 На чужині незнаній дальній рай,

Куди веде його весна крилата.

Та тричі той блажен, який за чай

І хліб теж не схотів себе продати,

Але, минаючи тропу розлук,

Зостався, щоб зазнати хресних мук..

Олександр Олесь. «Як пес голодний....»

Як пес голодний, кинутий і гнаний,

 Блукаю я по вулицях чужих...

Сміється з мене жах, глузує, невблаганний,

З думок сполоханих моїх.

Сміється цілий світ...

Мовчать спокійно друзі,

Вмира без відгуку мій крик,

Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі.

За роки я до всього звик.

А сни вночі, як яструби прокляті,

На частки душу рвуть... Встаю,

З кутка в куток ходжу у темряві по хаті

І втому, змучений, ловлю.

Впаду, і ніжно тихий, дивний сон злітає:

Далеко все — і сльози, і ганьба...

Мене хтось піснею широкою стріває,

І квіти кидає захоплена юрба.

Олександр Олесь.

 «О принесіть як не надію».

О принесіть як не надію,

То крихту рідної землі:

Я притулю до уст її

 І так застигну, так зомлію...

Хоч кухоль з рідною водою!.,

 Я тільки очі напою,

До уст спрагнілих притулю,

Торкнусь душею вогняною.

Спиридон  Черкасенко.

«На чужині».

Про Україну ані чутки!

Живе? умерла? міцно спить?..

У серці гадом в'ються смутки,

Душа завмерла і мовчить;

Холодним болем отупіння

 Ущерть налита голова,

І ринуть в пітьму безгоміння

Без сліду мислі і слова...

Де взять його, отрути зілля,

Заворожить гнітючий сум,

 Розвіять чорне божевілля,

Розбити долі наглий глум

 І в чарах тихої дрімоти

Згубити дійсності чуття,

 Забути болі і гризоти

В міцних обіймах небуття!

О краю мій, мов кохання!

Лани широкі, гір шпилі!

О сльози Рідної Землі!—

Вас не забути до сконання!..

Вчитель географії:

— «Нашого цвіту — по всьому світу». Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді, коли знайомишся з дивовижними долями українців за кордоном, їхньою невтомною подвижницькою діяльністю. її Те зовсім недавно слово «діаспора» було мало не лайливим. Вважалося — і ця думка насаджувалася офіційною пропагандою,— що за рубежем живуть ті українці здебільшого, які проти радянської влади, що інакше, як зрадництво, не розцінювалося, їх називали «зрадниками Батьківщини», «космополітами безрідними», «відщепенцями». Виявилося ж, що живуть там українці складної долі, яким так само, як і нам, дорога Україна, які так, як і ми хочуть їй кращої долі.

    В  умовах української державності стало можливим вивчити реалії життя українців за кордоном. (Вчитель оголошує тему, завдання уроку).

  Підготуйте зошити з географії та української літератури, в які у ході уроку будете робити записи (тему, нові поняття і їх визначення, регіони світу з великою українською діаспорою, прізвища, імена українських письменників в діаспорі, назви їхніх творів, цікаві факти життя).

(Напередодні уроку учні підготували доповіді з основних питань. Учитель-географ надає слово виступаючим з географічних питань, а філолог — учням, які під­готували доповіді про життя і творчість письменників діаспори).

В ч й т е л ь- г е о г р а ф з'ясовує значення нових понять (за словником іншомовних слів та тлумачним словником української мови):

Діаспора (з гр.— розсіяння) — розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками.

Міграція — переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу.

Імміграція — в'їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання.

Еміграція — переселення із своєї батьківщини в іншу, країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.

(Учениця виконує пісню «Україночка» — муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка).

Учень: «ПРИЧИНИ й ЕТАПИ ІММІГРАЦІЇ».

Протягом XX ст. мільйони українців покинули свої домівки в пошуках кращого життя на чужині. Що ж примусило їх в різні часи залишити рідну землю? Головні причини — соціально-економічні і політичні.

Перша хвиля: імміграція до 1914 року.

Українці, що іммігрували перед першою світовою війною до Нового Світу, намагалися поліпшити своє незадовільне матеріальне становище. Для цього вони обирали один із двох можливих шляхів. Більшість прямувала до США, де влаштовувалася робітниками на шахтах і фабриках, розташованих у великих містах або поблизу них. Ці іммігранти, переважно молоді парубки, спочатку планували заробити гроші і повернутися додому. Але з часом життя в США здавалося більш привабливим, і вони залишилися. А з приїздом жінок-українок почали формуватися сім'ї. Так зростала українська громада у великих містах.

Іншу групу складали ті переселенці, що покидали домівку, сподіваючись зайнятися сільським господарством в чужих краях, де земля була доступною і дешевою. Вони виїжджали цілими сім'ями, розташовувалися в незаселених районах Канади, Бразилії, США.

Друга хвиля: імміграція в міжвоєнний період.

Імміграція на захід в міжвоєнний період була значно меншою, виїжджали в основному до США і Канади. Найяскравішою рисою міжвоєнного періоду була поява нового типу українських переселенців — політичного. Люди ставали вигнанцями через свої політичні переконання. Це були офіцери, представники української інтелігенції, прихильники вільної незалежної України.

Третя хвиля: друга світова війна і «переміщені особи».

Після закінчення другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало понад 16 млн. іноземців — в'язнів, робітників, біженців. З них 2,3 млн. українців — в'язнів, молодь, силою вивезена до Німеччини. Після припинення воєнних дій до Німеччини з СРСР були направлені репатріаційні групи, котрі повинні були переконати радянських громадян повернутися додому. Частина повернулася, але багато залишилось. 1945 року при ООН було створено - агентство допомоги та реа­білітації, що займалося долею цих людей. Цю категорію людей назвали «переміщені особи». Протягом 1945—1947 рр. було здійснено переселення переміщених осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Бельгії, Латинської Америки та ін.

В ч й т е л ь- ф і л о л о г:

— Не знайдемо жодної країни в світі, яка б поза своїм материком мала так багато визначних представників літератури, як Україна. Письменники Радянської України в умовах тоталітарної системи, де панував пресловутий принцип «соціалістичного реалізму», не могли повністю реалізувати свої талант, знання: їх знищували або фізично (як-от Плужника, Фальківського, Косинку, Підмогильного, Драй-Хмару, Филиповича, Зерова, Стуса), або морально (Рильського, Тичину, Сосюру, Малишка, Бажана).

Українці в діаспорі не тільки зберегли мову, традиції звичаї, мистецтво, а й в особі найталановитіших своїх представників розвинули українську літературу, культуру, науку.

Ми звикли до літературного краєзнавства. Сьогодні пропонуємо вам не літературу певного краю (регіону), а українську літературу в світі (учитель знайомить учнів з-таблицею «Українські письменники в світі», яка не вичерпує всіх імен українських письменників діаспори).

Бінарний урок для 5 класу. Екологія і українська мова

ТЕМА. Повторення вивченого про дієслово. Тварини лісу.

МЕТА. Повторити, закріпити і узагальнити знання учнів про дієслово як частину мови та його граматичні категорії; поглиблювати знання учнів про тварин лісу; звернути увагу дітей на їх зовнішній вигляд, спосіб живлення; повторити правила поведінки в лісі; розвивати мовлення, мислення, увагу, пам’ять, кмітливість; удосконалювати уміння ставити до слів питання і визначати частину мови, час дієслів, уміння красиво і правильно писати, вибирати на слух з тексту дієслова; підтримувати інтерес до вивчення рідної мови і показати її зв’язок з іншими науками, зокрема природознавством; виховувати екологічну культуру, гуманне і шанобливе ставлення до тварин.

ТИП УРОКУ. Узагальнення знань.

ВИД УРОКУ. Інтегрований урок української мови і природознавства.

ФОРМИ І МЕТОДИ. «Асоціативний кущ», «Кубування», «Вільне письмо», «Сенкан», «Порушена послідовність», робота в групах, в парах, «Вільне письмо», діалог.

ОБЛАДНАННЯ. Зображення поїзда, залізничної колії, їжачка, білочки, рудих мурашок і мурашника, зайця, конверти із завданнями, асоціативний кущ, таблиці із зображенням тварин, записи на дошці.

ХІД УРОКУ

 І. Організація класу.

 - Добрий день, діти. У нас на уроці сьогодні присутньо багато гостей. Давайте привітаємось з ними. Сідайте, дівчатка. Сідайте, хлопчики.

 - Давайте пригадаємо, яке сьогодні число? Який місяць по порядку? Який день? Яка погода? Чому зараз на вулиці саме така погода? (Тому що скоро закінчиться весна і почнеться літо).

 - Так, зараз на вулиці справжня весна, все навкруг зеленіє, цвіте. А з приходом весни в усіх людей з’являється чудовий настрій, гарні мрії на майбутнє.

 А у вас сьогодні гарний настрій? Посміхніться один одному. А тепер скажіть добрі слова своїм товаришам, від яких приємно і радісно на серці. У своїй душі віднайдіть чарівне тепло, зігрійте тих, хто поруч з вами. Я сподіваюсь, що ми зможемо створити ситуацію успіху на уроці. Щоб наша спільна робота була успішною, пригадаємо закони уроку.

 Вести себе спокійно.

 Не викрикувати.

 Бути терплячими.

 Дати можливість висловитися своїм товаришам.

 Поважати один одного.

 Працювати ви будете сьогодні в групах. Кожна група обрала собі керівника і секретаря.

 Урок наш буде незвичайним. Ми проведемо його в Лісовій школі. І хоча на вулиці вже весна і ми з нетерпінням чекаємо літніх канікул, а в Лісовій школі заняття тільки розпочинаються. Поміркуйте, чому саме зараз? Лісові мешканці запрошують нас до себе в гості. Поїдемо?

 Ми поїдемо поїздом. Але пам’ятайте, що ліс – домівка для багатьох тварин. Тому як треба вести себе в лісі? (Не галасувати, не кричати, щоб не турбувати мешканців лісу.)

 ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 1. Щоб наш поїзд рушив, треба прокласти залізничну колію, яка складається з двох рейок. В цьому нам допоможе те, як ви виконали домашнє завдання. Що було задано? (Вправа 254).

 До якого українського імені подібне ім’я молдавського хлопчика Мітру? (Дмитро.)

 Які дієслова в тексті ви знайшли і підкреслили?

 Прочитайте продовження розповіді, яке ви дописали.

 Ви дізнались, які квіти найбільше подобаються вашій мамі?

 2. Щоб прокласти другу рейку, давайте складемо асоціативний кущ „Дієслово”. Для цього пригадайте все, що ми вивчали про цю частину мови.

 Так що ж таке дієслово? Дайте визначення.

 Молодці! Нарешті все готове до початку подорожі. (Самоконтроль).

 ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 1. Каліграфічна хвилинка.

 - А тепер треба вибрати машиніста, який поведе наш поїзд. Машиністом буде той, хто красиво і правильно напише в зошиті число, „класна робота” і каліграфічне письмо.

П п Пп пп пр ир ро да природа

Природа – наш друг. Бережімо її!

 Чому потрібно оберігати природні багатства?

 Вимовте букви і звуки у слові природа. Скільки в ньому складів?

 Яке друге речення за метою висловлювання? (Самоконтроль).

 2. Словниковий диктант.

 - Коли ми говоримо про культуру письма людини, то на що звертаємо увагу, крім того, що написано красиво? (На грамотність, орфографію).

 - Так, письмо повинно бути не тільки красивим, а й правильним. Сьогодні я вам пропоную словниковий диктант із лісу. Тепер наш машиніст поведе поїзд. Побажаємо йому їхати без перешкод. Він писатиме слова на дошці, а всі учні в зошиті. (Дерева, дзьоб, колишуться, заєць, не руйнуйте, узлісся).

 - Вам зрозумілі всі слова? Поясніть слово „узлісся”. (Край лісу, де дерева вже не ростуть, але зустрічаються кущі.)

 - Складіть усно речення зі словами „не руйнуйте”).

 - Молодці! Із завданням впорались. (Самоконтроль).

 ІV. Оголошення теми і мети уроку.

 Швидко мчить наш поїзд. Пролітають за вікном луки, ліси і поля. Дуже скоро ми потрапимо до Лісової школи. З її учнями ми будемо повторювати, закріплювати і узагальнювати набуті знання про дієслово як частину мови та його граматичні категорії, а також поглиблювати свої знання про тварин лісу. Тож нам треба дуже добре підготуватися до зустрічі з лісовими мешканцями, щоб показати свої знання. А щоб в дорозі ми не нудьгували, давайте проведемо дослідження і повторимо все, що ми вивчали про дієслово. Обирати собі тему дослідження кожна група буде за допомогою методу „Кубування”.

 V. Повторення, закріплення і узагальнення набутих знань про дієслово.

 1. Метод „Кубування” (робота в групах). На сторонах куба написані номери, під якими розташувались теми досліджень. Кожна група обирає собі тему.

 - змінювання дієслів за часами;

 - змінювання дієслів за родами;

 - неозначена форма дієслова;

 - написання не з дієсловами.

(Представник кожної групи презентує свої дослідження).

Рефлексія. Ви добре виконали свою роботу. А що саме допомогло вам провести свої дослідження? Тепер я впевнена, що ви готові до співпраці із звірятами. А наш поїзд тим часом під’їжджає до кінцевої зупинки. (Самоконтроль).

 2. Фізкультхвилинка.

 - Закрийте свої оченята, покладіть голови на парти і спробуйте уявити собі, куди ми з вами потрапили.

(Звучить музика з голосами птахів. Діти висловлюють свої припущення).

 Подивіться, нас зустрічають учні Лісової школи. Давайте познайомимось з ними.

(Учні відгадують загадки).

 Я вухастий ваш дружок, Домівка у нас із хвої, листочків і гілочок.

 В мене сірий кожушок, Здогадайтесь, як ми називаємось.

(Мурашки).

 Куций хвостик, довгі вуса,

 Я усіх, усіх боюся. (Заєць).

 Я веселенький звірок: Хоч не шию я ніколи,

 Плиг з ялинки на дубок. (Білка). А голок завжди доволі. (Їжак).

Рефлексія. Молодці! Ви відгадали всі загадки. Звірята дуже задоволені. Але вони хочуть перевірити ваші знання і тому приготували вам завдання. А ще вони хочуть дізнатися, що ви знаєте про тварин лісу. Над цим завданням працювало наше довідкове бюро. Давайте дамо їм слово. І першою буде розповідь про їжачка. Вам треба уважно послухати текст і назвати дієслова, які ви почуєте.

 3. Повідомлення про їжачків (розповідь учня).

 Їжак невелика тварина. Його тіло вкрите голками, які надійно захищають їжака від ворогів. Живиться він комахами, їх личинками, червоними слимаками, мишами, зміями.

 Люди часто приручають їжачків, але їм в приміщенні дуже погано. Тож нехай їжачок живе там, де йому визначено природою.

(Захищають, живиться, приручають, живе).

 4. Метод „Порушена послідовність”.

 Добре. А тепер подивимось, яке завдання пропонує нам їжачок. У вас на партах кольорові смужки. Протягом 2-х хвилин вам треба скласти речення з дієсловами, що записані на малюнках і записати ці речення на смужці. (Прийшла, прокинулись, пригріло, зазеленіла). Визначити рід дієслів.

 Прочитайте написане. Кому сподобались записані речення і чим саме? Утворити з речень текст. Подумайте, яким по порядку йтиме ваше речення. Придумайте до тексту заголовок. (Самоконтроль).

 5. Часові форми дієслів. Робота з підручником.

 - Молодці, їжачок задоволений виконанням завдання. А тепер подивимось, яке завдання пропонують руді мурашки. (Дістати картку із завданням).

 - Для виконання їхнього завдання відкрийте підручники на стор. 104 і знайдіть вправу 255. Що треба зробити в цій вправі?

 прочитати текст і зробити висновок з прочитаного;

 виписати з останнього абзацу дієслова в неозначеній формі;

 від поданих дієслів треба утворити дієслова в минулому, теперішньому і майбутньому часах. (Робота біля дошки).

Охороняти – охороняв, охороняє, охоронятиме;

спиняти – спиняв, спиняє, спинятиме;

 Молодці, із завданням впорались. А тепер послухаємо розповідь про мурашок і знайдемо в ній дієслова.

 Часто в лісі під деревом можна зустріти велику купу хвої, гілок, листя. Це – мурашник, домівка мурашок.

 Мурашки поїдають багатьох шкідників лісу, тому їх називають санітарами лісу. Рудих мурашок треба охороняти. Вони дуже корисні.

(Зустріти, поїдають, називають, охороняти). (Самоконтроль).

 6. Неозначена форма дієслова. Гра „Голоси тварин”.

 - А зараз подивимось, яке завдання у білочки. (Дістати картку із завданням). Вона приготувала для вас гру „Голоси тварин”. Подивіться на дошку і назвіть тварин, які тут зображені. (Кішка, коза, корова, собака). Які це тварини? (Свійські). Але раніше вони були дикими, жили в лісі, поки їх не приручила людина. Послухайте завдання.

 Треба за зразком написати, як ці тварини подають голоси. Від написаних дієслів утворити дієслова в неозначеній формі.

Нявкає – нявкати;

мекає – мекати;

мукає – мукати;

гавкає – гавкати. (Самоконтроль).

 7. Фізкультхвилинка.

 - Молодці! Подивіться, до нашої білочки прибігли інші подружки і кличуть нас відпочити.

 Лапки в боки, вгору вушка,

 Скачуть білочки-подружки.

 Раз, два, три, чотири, п’ять,

 По гілках вони летять...

 Кожен ранок на галяві

 Спритно роблять вільні вправи.

 Раз, два, три, чотири, п’ять,

 Люблять білочки стрибать.

 8. Повідомлення про білку. (Розповідь учня).

 - Тепер, відпочивши, слухаємо розповідь про білку і знаходимо в ній дієслова.

 Білка – справжній повітряний акробат. Завдяки чіпким кігтикам вона легко пересувається по деревах. Перестрибувати з дерева на дерево білці допомагає довгий пухнастий хвіст.

 Живиться білка насінням хвойних дерев, жолудями, горіхами, грибами, ягодами. В Україні їх небагато, тому білок потрібно охороняти.

(Пересувається, перестрибувати, допомагає, живиться, охороняти).

 9. Робота в парах.

 - І ще залишилось нам опрацювати завдання, яке пропонує зайчик. Подивимось, що у нього в конверті? (Дістати картку).

 - Прочитайте слова. (Непрацює, роз веселився, смієця, не забувайте, зліз, зпитав, дивиться, роздивився). Що вас здивувало? Випишіть дієслова в два стовпчики:

Було правильно Виправив

(Робота виконується самостійно, перевірка - в парах). (Самоконтроль).

 10. Повідомлення про зайця. (Розповідь учня).

 - Добре, із завданням упоралися всі. А тепер послухаємо розповідь про зайця і назвемо дієслова, які в ній почуємо.

 На початку весни у зайців з’являються по 3-4 маленьких зайченят. В перші дні малюки нікуди не бігають, а ховаються в ямі під кущем, щоб їх не знайшла лисиця або інший хижий звір. Мати-зайчиха годує їх молоком, яке дуже поживне. Тому зайчиха може залишати своїх дітей на кілька днів. Живляться зайці рослинами.

(З’являються, не бігають, ховаються, не знайшла, годує, залишати, живляться).

 VІ. Підсумок уроку.

 - Швидко сплинув час подорожі, і нам треба повертатися додому. Ви дуже добре сьогодні працювали, і зараз я хочу перевірити, які вміння і навички ви набули на уроці. Для цього кожна група отримує завдання, яке повинна встигнути виконати за той час, поки наш поїзд буде повертатися додому.

 1 група – скласти правила поведінки в лісі, використовуючи правило написання не з дієсловами.

 2 група – „вільне письмо” на тему „Чи потрібні українській мові дієслова?”.

 3 група – скласти сенкан „Дієслово”.

 4 група – скласти діалог „учитель – учень” на тему „Дієслово”. (Самоконтроль).

 VІІ. Домашнє завдання.

 1. Виконати вправу 213.

 2. Скласти твір „Весна у лісі”, вживаючи дієслова.

 VІІІ. Оцінювання учнів.

 Оцінювання учнів керівниками груп.

 Оцінка вчителя.  Домашнє   завдання